Плетиво перемоги: як жінки у Франківську роблять маскувальні сітки для ЗСУ

У Франківську переселенки плетуть маскувальні сітки з місцевими волонтерками, щодня наближаючи перемогу України.

Про це розповідає КУРС.

«Ми поїхали 1 березня, а 5-го у нашу квартиру влетіли ракети “градів”. Квартира зруйнована, все майно знищено. І що, я маю сидіти і плакати? Вирішила підтримувати себе у позитиві волонтерством».

Харків’янка Алла, рятуючись від війни, 1 березня приїхала до Івано-Франківська. Того дня жінка сиділа на лавці в очікуванні поселення, гортала стрічку у фейсбуці й натрапила на оголошення про пошук волонтерів. Кликали плести маскувальні сітки для ЗСУ. Людей шукала ГО «Справа Громад Івано-Франківськ».

Алла одразу зголосилася допомагати. З того часу жінка щодня – з березня дотепер день у день! – приходить о 6:30 в офіс та готує матеріали для інших волонтерів, які збираються з 9-ї години.

«Ми приходимо, а вже все порізано, поскладано. Вона у нас молодець», – кажуть про Аллу колеги-волонтери.

Інша волонтерка, Світлана, залишила Кривий Ріг, коли брат та зять вступили до лав у ЗСУ, а їхні жінки з малими дітьми виїхали за кордон.

«Сусідні громади обстрілюють, але саме місто Кривий Ріг ще ціле. Переїхала, бо залишилась сама. У Франківську в мене родичі, тому не просто на пусте місце приїхала. Мене запросили, гарно прийняли. Дуже подобається Івано-Франківськ, хочу залишитися тут», – говорить Світлана.

Жінка волонтерить в Івано-Франківську з перших днів після приїзду. Займається усім, що потрібно та можна зробити для рідних на передову.  

«Треба було відправляти кікімори – пішла плести кікімори. Сказали, що треба сіток, – плела сітки, на «бандерівські батончики» ходила».

Плетуть сітки переселенки в офісі Укртелекому на Сахарова, 32, де долучилися до команди волонтерів ГО «Справа Громад Івано-Франківськ». З 24 лютого волонтери сплели сотню маскувальних сіток для українських захисників. За цей час пройшли шлях від аматорського виробництва з підручних матеріалів до сіток, які максимально задовольняють вимоги військових.

Організував процес голова організації Олег Федянін ще наприкінці 2021-го. Тоді справа йшла повільно, людей було небагато. Все змінилося 24 лютого.

«У перші дні війни у нас було дуже багато охочих. Усі намагалися максимально долучитися до допомоги у боротьбі з окупантом. Одночасно до нас приходили 50-60 людей, приміщення невелике, але ми старалися всіх залучити», – розповідає Олег.

Спочатку сітки плели з усього, що було під руками. Для основи використовували і рибальські, і спортивні сітки. Тканини – хто які міг – зносили з дому, купляли на секонд-хендах.

«Це була проба пера, максимально аматорський рівень. Потім прийшло розуміння, що треба думати про характеристики сітки. На війні, де постійно працюють дрони та БПЛА, дуже важливо завадити ворогу бачити позиції наших військових. І ми тоді підійшли більш професійно до  маскувальних сіток».

Волонтери знайшли постачальників основи та тканин, які б максимально задовольняли потреби військових. Зі зміною підходу постало питання оплати.

Витрати на перші два місяці закрив сам Федянін – виділив з сімейного бюджету близько 40 тисяч гривень на матеріали. Далі долучалися волонтери, які плели сітки, – хтось давав 50, хтось 100, а хто і 1000 гривень.

Пізніше волонтерка з Києва, яка тимчасово переїхала до Івано-Франківська, створила у фейсбуці спільноту, де ділилась результатами роботи.

«Коли вийшли в мережу, люди почали нам донатити. Зараз завдяки донатам є можливість закуповувати матеріали наперед. Уже оплатили матеріали на осінь і замовили виробництво тканин під сніг».

«Ми розуміємо, що сітки – розхідний матеріал. Коли йде тактичний наступ чи відступ, ніхто не думає про те, що треба зняти сітку з позиції. А вже коли зайняли нові позиції – з’являється потреба у сітках для маскування позицій, техніки».

Зараз за день волонтери можуть виготовляти дві сітки площею 50 метрів квадратних кожна.

Олег Федянін зауважує втому і спад зацікавленості у волонтерстві останнім часом. Людей приходить все менше. Але залишився міцний кістяк команди – це 10-12 людей, переважно жінки, які постійно плетуть сітки вже 4-5 місяців.

«Плетіння сіток для наших волонтерів – це можливість допомогти. У багатьох воюють члени родини, і люди не можуть стояти осторонь. Те, що ми робимо, – це шана захисникам, які на передовій обороняють мирний сон наших дітей».